Права дитини
Правове виховання
Проблема прав дитини, турбота про її життя, розвиток, освіту та виховання на сьогодні має планетарне значення. Свідченням цьому є прийняття міжнародним співтовариством документів, у яких проголошена пріоритетність прав дітей у суспільстві.
На законодавчому рівні інтереси дітей захищають міжнародні та національні програми й закони. Дитячим фондом ООН-ЮНІСЕФ, що здійснює міжнародний захист прав дитини, розроблені такі документи:
Декларація про права дитини (1959 р.);Декларація прав дитини є першим міжнародним документом, у якому увага батьків, а також різноманітних організацій, органів місцевої влади і національних урядів привертається до визнання і дотримання прав дітей шляхом законодавчих та інших заходів. Основна теза Декларації: «Людство зобов'язане давати дитині краще, що воно має». У цьому документі проголошуються права дітей: на ім'я, громадянство, любов, розуміння, матеріальне забезпечення, соціальний захист та надання можливості отримувати освіту і розвиватися фізично, розумово, морально і духовно в умовах свободи та гідності.
Конвенція ООН про права дитини (1989 р.);
У Конвенції ООН про права дитини дитина вперше розглядається не тільки як об'єкт, що вимагає спеціального захисту, але і як суб'єкт права, який має всі права, що є в людини. Цей документ закликає дорослих будувати свої взаємини з дітьми на морально-правових нормах, в основі яких лежить справжній гуманізм і демократизм, повага і дбайливе ставлення до особистості дитини, її думки, поглядів. Одночасно Конвенція стверджує необхідність формування в підростаючого покоління усвідомленого розуміння законів і прав інших людей, шанобливого ставлення до них.
Положення Конвенції зводяться до чотирьох основних вимог, які повинні забезпечити права дітей: виживання, розвиток, захист і забезпечення активної участі в житті суспільства. Основна ідея Конвенції – єдність прав і обов'язків. Конвенція пов'язує права дитини з правами та обов'язками батьків та інших осіб, які несуть відповідальність за життя дітей, їх розвиток і захист, надає право приймати рішення.
Всесвітня декларація про забезпечення виживання, захисту і розвитку дітей (1990 р.).
Україна підтримує виконання цих законів, а також прийняла національні законодавчі акти:
- Конституція України;
- Закон України «Про освіту»;
- Закон України «Про дошкільну освіту»;
- Закон України «Про попередження насильства в сім’ї»;
- Закон України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей»;
- Закон України «Про охорону дитинства».
Охороняє інтереси дитинства й Сімейний кодекс України, що регулює особисті відносини батьків і дітей та сприяє формуванню дитини як особистості.
Основне завдання України як цивілізованої держави полягає в захисті соціальних інтересів, прав і свобод своїх громадян, що є основою правової свідомості особистості. Права людини є пріоритетними стосовно суспільних та державних інтересів. Наша держава дотримується положень про права дитини, викладених в Декларації про права дитини та Конвенції про права дитини.
За Конвенцією дитина має такі права:
Ст.9. Діти мають право на виховання в сімейному оточенні або бути на утриманні тих, хто забезпечить їм найкращий догляд.
Ст.24 (2 с.) Діти мають право на достатнє харчування і достатню кількість чистої води.
Ст.26, 27. Діти мають право на прийнятний рівень життя.
Ст.24. Діти мають право на медичний догляд.
Ст.23. Діти-інваліди мають право на особливе піклування і навчання.
Ст.31. Діти мають право на відпочинок.
Ст.28 (1 а). Діти мають право на безоплатну освіту.
Ст. 19. Діти мають право на безпечні умови життя, право не піддаватися жорстокому або недбалому поводженню.
Ст.32. Діти не повинні використовуватися як дешева робоча сила.
Ст. ЗО. Діти мають право говорити рідною мовою, сповідувати свою релігію, дотримуватися традицій своєї культури.
Ст.12, 13, 15. Діти мають право висловлювати свою думку.
Основним виконавцем Конвенції про права дитини є держава. Вона вирішує питання правового та соціального захисту дітей, дбає про зменшення негативного впливу довкілля на стан дитячого здоров'я, розвиває мережу медичних та оздоровчо-профілактичних закладів, забезпечує планомірний розвиток системи освіти.
Другий виконавець - родина. Лише родина є природним середовищем для фізичного, психічного, соціального і духовного розвитку дитини, для її матеріального забезпечення. Саме родина виступає для неї основним джерелом матеріальної та емоційної підтримки, психологічного захисту, засобом збереження і передачі національно-культурних і загальнолюдських цінностей.
Третій основний виконавець - це суспільство, яке має забезпечити дітям повноправну участь у всіх сферах діяльності, що їх стосується. Зусилля суспільства мають бути спрямовані на створення розвиненої системи патронажу сім'ї трудовими колективами та громадськими організаціями, що сприятиме наданню адресної допомоги дітям з "важких", неповних сімей. Державна політика щодо дітей значною мірою реалізується в освітній галузі. Саме в освіті зосереджено найбільший потенціал для становлення особистості, а тому насамперед від освітян залежить, яким буде наше суспільство сьогодні і завтра.
Діти мають виховуватися не для теперішнього, а для майбутнього, можливо кращого стану роду людського
(І Кант)
«Перш ніж дитина осмислить усю глибину тієї істини, що вона – громадянин своєї країни, і це покладає на неї великі обов’язки, вона має навчитись платити добром за добро,творити своїми силами щастя і радість іншим людям» (В.О.Сухомлинський)
Незважаючи на те, що ти ще маленький, ти все одно людина, яка має права.
Свої права ти можеш знайти у спеціальному документі, який називається Конвенція про права дитини. У цьому документі записані твої права, якими ти можеш користуватися до 18-ти років, тому що після цього ти стаєш дорослим.
Конвенція є доволі складним документом, тому ми коротко розповімо тобі про твої права:
- Ти маєш право на життя. Ніхто не може позбавити тебе цього найціннішого дару.
- Ти маєш право на піклування і турботу. Це означає, що твої батьки повинні піклуватись про тебе, дбати про твої інтереси.
- Ти маєш право на достатнє харчування та дах над головою. Про це також піклуються твої батьки, а якщо їх у тебе немає, то держава.
- Ти маєш право на розваги. Дорослі повинні будувати для тебе дитячі майданчики та місця проведення дозвілля. Це стосується і театру, в якому повинні також ставитись вистави для дітей.
- Ти маєш право на освіту. Хочеш ти того чи ні, але ти повинен ходити до школи. Якщо ти хочеш стати відомою людиною, то ти обов’язково повинен навчатися.
- Ти маєш право на медичну допомогу. Якщо ти поранився, то ти можеш звернутися до лікаря, який тобі допоможе.
- Ти маєш право на приватне життя. Ніхто не може перевіряти твої речі, читати твої листи. Ніхто не може казати тобі погані слова, принижувати тебе.
- Ти маєш право висловлювати свою точку зору, але вона не повинна ображати інших людей.
ПРАВОВЕ ВИХОВАННЯ ДОШКІЛЬНЯТ
Закон України "Про охорону дитинства"
Дошкільнята тільки починають освоювати ази морально-правової культури. Ознайомлення з правами носить пропедевтичний характер і готує дитину до засвоєння демократичних цінностей і прав людини в подальшому.
Дітям-дошкільнятам доступні лише самі загальні уявлення про свої права і свободу, закріплених у міжнародних та державних документах, а також способи їх реалізації в різних життєвих ситуаціях.
Це ставить перед педагогами нашого дошкільного закладу такі завдання:
- Допомогти дитині зрозуміти і осмислити свої елементарні права;
- Формувати почуття самоповаги, поваги до власних прав і прав інших людей;
- Розвивати прагнення дитини реалізовувати свої права, не порушуючи прав оточуючих його людей.
Вирішенню цих завдань сприяє правове виховання і навчання правам людини.
Перш ніж познайомити дитину з правами, її треба підвести до усвідомлення себе як особистості, повноцінного члена суспільства, розуміння своєї індивідуальності та людської гідності.
Виховання в дусі прав людини ми спрямували на формування у дитини почуття справедливості, загальної рівності прав і можливостей.
Знайомство дітей з їхніми правами ми здійснюємо в двох напрямах: "Я і мої права", "Я і права інших людей". Це сприяє розумінню таких простих і водночас складних істин, як: "Мої права - це мої можливості, моя свобода", "Мої права закінчуються там, де починаються права іншої людини".
В нашому закладі дошкільної освіти створені всі умови для правового виховання дошкільників. В першу чергу, ми починаємо виховувати у дітей почуття власної гідності, поваги до самого себе. Створюємо атмосферу визнання індивідуальності дитини, поваги його особистості, а самій дитині надаємо можливість реалізувати свої людські права.
Збереження і зміцнення здоров'я кожної дитини - одне з найважливіших завдань дошкільного закладу. У процесі ознайомлення з правами діти дізнаються про відповідальність за своє здоров'я, необхідності його берегти і зміцнювати, освоювати способи оздоровлення і безпечної поведінки.
Основна ідея роботи з правового виховання дошкільнят - визнання дитини повноцінної і повноправною особистістю: вільної і відповідальної, яка знає свої права і адекватні способи поведінки у випадках їх порушення, що володіє почуттям власної гідності і з повагою відноситься до інших, здатної на власний вибір і з розумінням сприймає думки і переваги оточуючих.
Мета правового виховання дошкільнят: створення умов для виховання майбутнього громадянина правової держави.
Основними завданнями правового виховання у закладі дошкільної освіти є:
· створення умов для формування у дітей правової компетентності;
· ознайомлення з соціально-правовими нормами і правилами поведінки у формі, що відповідає віку;
· формування у дітей: соціальної відповідальності, здібностей розуміти і оцінювати свою поведінку і вчинки оточуючих людей, навичок спілкування в різних ситуаціях з орієнтацією на ненасильницьку модель поведінки;
· виховання у дітей шанобливого і терпимого ставлення до людей незалежно від їх походження, расової та національної належності, мови, статі, віку, особистісного та поведінкового своєрідності, в тому числі зовнішнього вигляду і фізичних вад;
· сприяння процесу формування у дітей: почуття власної гідності, своєї думки і навичок його вираження, умінь конструктивного вирішення конфліктів і суперечок; виховання поваги до гідності і думки іншої людини;
· створення в закладі дошкільної освіти правового простору і умов для підвищення кваліфікації вихователів у сфері правового виховання;
· підвищення рівня правової культури педагогічного складу освітнього закладу та батьків дітей, які відвідують дитячий сад;
· створення умов для організації взаємодії сім'ї та закладу дошкільної освіти з питань правового виховання та залучення батьків у правовиховний процес;
· підвищення рівня соціально-правової захищеності дітей як в закладі дошкільної освіти, так і в сім'ї;
· формування у батьків розуміння відповідальності сім'ї за дитину, за дотримання його прав, необхідності створення в родині взаємин, заснованих на розумінні, турботі, ненасильницьких способи спілкування;
· надання необхідної допомоги сім'ям у здійсненні правовиховної діяльності.
Дітям доступні такі чотири групи прав:
1. Права на гідне існуванняі, виживання, що включає право на життя і здоров'я, житло, їжу, ім'я, родину, турботу батьків, громадянство.
2. Права на розвиток, освіту, відпочинок і дозвілля.
3. Права на захист від приниження, насильства та експлуатації, а також особливі права дітей-інвалідів та сиріт.
4. Права на свободу слова, думки та діяльності.
Пам’ятка для батьків з правового виховання
Дитина буде поважати права інших людей, якщо її права будуть поважатися, якщо вона сама буде складати правила поведінки і нести за них відповідальність.
1. Коли порушуються права дитини?
• Коли немає безпеки для її життя та здоров’я.
• Коли її потреби ігноруються.
• Коли по відношенню до дитини спостерігаються випадки насильства або приниження.
• Коли порушується недоторканість дитини.
• Коли дитину ізолюють.
• Коли дитину залякують.
• Коли вона не має права голосу у процесі прийняття важливого для сім”ї рішення.
• Коли вона не може вільно висловлювати свої думки та почуття.
• Коли її особисті речі не є недоторканими.
• Коли її використовують у конфліктних ситуаціях з родичами.
2. Коли дитина стає свідком приниження гідності інших людей.
Як реагує дитина на порушення її прав?
• Їй стає важко спілкуватися з однолітками і дорослими (вона грубить, блазнює, б’ється, замикається в собі і т.д.)
• Її турбує особиста безпека і любов до неї.
• Вона часто буває в поганому настрої.
• Може втекти з дому.
• Може приймати наркотики або алкоголь.
• Може робити спроби суіциду (замаху на своє життя).
3. Де я можу дізнатись про права своїх дітей?
• Загальна Декларація прав людини, прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948 року.
• Конвенція про права дитини прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 20.02.1989 року.
• „Перші кроки”. Посібник для початкового вивчення прав людини. Amnesty International. Easton Str. London.
• Настільна книга для молоді „Твої права”. Міжнародна ліга прав дітей та молоді. Київ 1999 р.
• Комітет сприяння захисту прав дитини м. Київ, тел. 295-26-96
• Всеукраїнський комітет захисту прав людини м. Київ, пров. Шевченка 13/21-в. к.8, тел. 228-87-83
4. Що батьки можуть зробити для своєї дитини?
• Пам’ятати що дитина – це окрема особистість, яка має свої власні почуття, бажання, думки, потреби, які потрібно поважати.
• Забезпечити її фізичну безпеку. Впевнитись, що вона має телефони 101, 102, 103, 104, імена та телефони близьких родичів, сусідів.
• Навчити її казати „Ні”, навчити захищатися, вміти поводити себе безпечно.
• Негайно припинити фізичну та словесну агресію по відношенню до неї та до інших людей.
• Знайти час для щирої розмови з дитиною кожного дня. Ділитися з дитиною своїми почуттями та думками.
• Пам”ятати про її вік та про те, що вона має особисті особливості.
• Залучати її до обговорення тих сімейних проблем, які можуть бути для неї доступними.
• Залучати дитину для створення сімейних правил.
